Відчуття браку знань з теми Другої світової завжди змушувало мене трохи соромитися позитивних оцінок у школі. Одна річ не пам’ятати усіх знарядь праці в мезоліті, інша — не знати, що насправді трапилося зі світом зовсім недавно. І що найважливіше — може повторитись у майбутньому. Кілька прізвищ, кілька дат, кілька географічних назв і сумна статистика — от і все, що міг розповісти шкільний курс всесвітньої історії. Що зрештою недивно, адже скільки тих академічних годин відведено на ціле ХХ століття? Тож книга Вільяма Ширера “Злет і падіння Третього Райху” стала для мене своєрідним поверненням боргу. Дорогі мої вчителі історії, знайте: я дочитала недочитане у випускних класах.

Книга Вільяма Ширера складається з двох томів, разом це близько 1400 сторінок, вщент наповнених інформацією з першоджерел: свідчень очевидців, особистих щоденників нацистського керівництва, таємних листів, телефонних розмов, стенографічних записів, наказів та інших офіційних документів, а також спогадів самого автора. Разом — 485 тонн паперів, опрацьованих, систематизованих і викладених у книзі.
Широковідомі факти, а значить — фрагментарні знання, наприклад, про нездійснену мрію стати художником, кровний шлюб батьків Гітлера, прізвище Шикльґрубер, службу у війську, пивний путч, Єву Браун — завдяки роботі Вільяма Ширера займають правильні місця поруч з іншими фактами, узгоджуються та стають систематичними. Автор наче з’єднує точки на площині та дає можливість прослідкувати всі важливі взаємозв’язки.
Детальна розповідь про зародження та розвиток нацистських ідей дозволяє побачити, як і чому розвивалися тогочасні події, що стало триґером і які обставини сприяли поширенню хворобливих настроїв у тому числі серед “простого народу” (адже на виборах до парламенту партія націонал-соціалістів на чолі з Гітлером отримала широку підтримку. 1930 року за неї проголосувало 6 409 600 виборців, що підняло партію з позиції найменшої за розмірами, дев’ятої, до другої).

Книга починається оповіддю про ранні роки Гітлера: його народження, навчання у школах Лінцу та Штейра, вплив учителя історії, протистояння з батьком, захоплення живописом, невдалі спроби вступу до Віденської академії образотворчих наук, поневіряння у Відні, інтерес до політики та зародки політичних ідей.
Одночасно з розповіддю про життя Гітлера автор подає “зовнішню” історію, окреслює умови, за яких відбувалося становлення диктатора. Надзвичайно цікавою, наприклад, є історія створення Націонал-соціалістичної партії, або точніше, переформатування Робітничої партії Німеччини, на збори якої Гітлер потрапив випадково. А вранці дізнався, що став її членом.
Упродовж книги автор не збавляє темпу та не зменшує концентрацію інформації, а кожен етап життєдіяльності Гітлера і Райху намагається освітити якомога об’ємніше та підкріпити документально. Тут йдеться не лише про постать диктатора, але про широку мережу його прихильників і однодумців, чия вірність часом здається абсолютно ірраціональною.
У книзі розповідається про майстерну брехню та маніпуляції, кулуарні домовленості, завоювання “життєвого простору”, расові закони, невдалі спроби змов, безуспішні замахи на життя диктатора та доленосні рішення Гітлера, які спочатку привели до консолідації, а пізніше — до стрімкого падіння Третього Райху.
Щодо викладу матеріалу, то до книги треба звикнути. Імена, дати, топоніми відразу наповнюють текст і будуть супроводжувати читача до останньої сторінки. Тому раджу уникати “передозування”, принаймні на початку: можна легко заплутатися між Гінденбурґом, Гіммлером, Ґерінґом, Гальдером, Ґеббельсом і Гессом. Подекуди речення доводиться перечитувати двічі — деякі займають майже цілу сторінку. Ще однією особливістю є те, що автор іноді вдається до художньої образності: розлого та емоційно описує хвилювання учасників Воєнного кабінету або реакції змовників, що у порівнянні з викладом сухих фактів виглядає дуже контрастно. Хоча, зважаючи на проведену автором роботу над книгою, ці нюанси втрачають бодай якесь значення.
Деякі розділи книги читати особливо важко. Після сторінок, присвячених описам катувань, концентраційних таборів, експериментів над людьми та покарань “невірних”, мені доводилося робити кількаденні перерви, щоб оговтатися від прочитаного. Важко уявити, як почувався автор, ретельно вивчаючи цю інформацію.
“Тисячолітній Райх”, яким Німеччину задумував Гітлер, проіснував 12 років і 4 місяці. Не так багато у масштабах історії, але невимовно багато, якщо оцінювати наслідки. І тепер в українському перекладі є фундаментальна праця, яка може розповісти про весь цей морок мовою фактів.
Для мене “Злет і падіння Третього Райху” — це книга суму та відчаю. Вона чудово ілюструє безсилля права як, здавалося б, універсального регулятора суспільних відносин. Вона показує, як правильні інструменти демократії можна застосувати з антиправовою метою. Вона дає відповідь на питання про те, що виходить зі спроб домовитися з диктатором. І, що найсумніше, залишається актуальною.
Будь першим хто прокоментує