Хто ловить слова?

Вітаю-вітаю! З вами — авторка проєкту “Lovець слів”.

Якщо ви тут, отже, він робить свою справу — і ви ґуґлите українською! Від самого початку існування “Lovця” це було одним із його головних завдань (та першопричиною створення). Ведучи цей блог, я дотримуюся двох засад:

• ділитися, а не переконувати;
• дописи — окремо, авторка — окремо.

“Я-бренд” — це так далеко від моїх переконань, що повз усі молодіжні соцмережі я проходжу непоміченою. Та все ж, аби ви бодай трохи уявляли, хто вистукує пальцями по клавіатурі по той бік Інтернету, ось девʼять пунктів про мене:

1. У початковій школі я читала найбільше слів за хвилину серед моїх однокласників — і це жодного разу не знадобилося мені в житті.
2. Книжка, яку я найчастіше перечитувала в дитинстві, — трилогія Всеволода Нестайка “В країні Сонячних Зайчиків”.
3. Підлітковий краш — Кіану Рівз.
4. Можу читати чотирма цивілізованими мовами й трохи латинською (але мало що втямлю).
5. Кольорові зрізи, ґліттер, тематичні закладки, мерч — байдуже. Добру книгу я прочитаю навіть без палітурки!
6. Під час мандрівок залюбки відвідую книгарні, але рідко щось купую.
7. Перед публікацією допису роблю голосовий запис, аби переконатися, що ви прочитаєте його комфортно й легко.
8. Вважаю, що почуття гумору може розповісти про людину більше, ніж резюме.
9. Більше не жартую про Skynet.

Якщо ви хочете підтримати проєкт, поділіться посиланням на нього з друзями й час від часу зазирайте в ці безпечні тенета слів.