Вітаю-вітаю! З вами — авторка проєкту “Lovець слів”.
Якщо ви тут, отже, він робить свою справу — і ви ґуґлите українською! Від самого початку існування “Lovця” це було одним із його головних завдань (та першопричиною створення). Ведучи цей блог, я дотримуюся двох засад:
- ділитися, а не переконувати;
- дописи — окремо, авторка — окремо.
“Я-бренд” — це так далеко від моїх переконань, що повз усі молодіжні соцмережі я проходжу непоміченою. Та все ж, аби ви бодай трохи уявляли, хто вистукує пальцями по клавіатурі по той бік Інтернету, ось девʼять пунктів про мене:
- У початковій школі я читала найбільше слів за хвилину серед моїх однокласників — і це жодного разу не знадобилося мені в житті.
- Книжка, яку я найчастіше перечитувала в дитинстві, — трилогія Всеволода Нестайка “В країні Сонячних Зайчиків”.
- Підлітковий краш — Кіану Рівз.
- Можу читати чотирма цивілізованими мовами й трохи латинською (але мало що втямлю).
- Кольорові зрізи, ґліттер, тематичні закладки, мерч — байдуже. Добру книгу я прочитаю навіть без палітурки!
- Під час мандрівок залюбки відвідую книгарні, але рідко щось купую.
- Перед публікацією допису роблю голосовий запис, аби переконатися, що ви прочитаєте його комфортно й легко.
- Вважаю, що почуття гумору може розповісти про людину більше, ніж резюме.
- Більше не жартую про Skynet.
Якщо ви хочете підтримати проєкт, поділіться посиланням на нього з друзями й час від часу зазирайте в ці безпечні тенета слів.
Будь першим хто прокоментує