Хоча я не принцеса Цірілла, але, гадаю, мене до Ґеральта теж привело Призначення. Що б іще могло так довго й наполегливо крутитися навколо? Піруетами Міхала Жебровського, його котячим поглядом з обкладинок зошитів, схвильованими переказами подруги, ігровою лихоманкою. (Вважається, що саме завдяки їй відьмацька історія отримала друге життя. А подекуди й перше). Та й, ніде правди діти, обнадійливим серіалом від Netflix. Врешті-решт після першого (і як тепер зрозуміло) вдалого сезону на моїй полиці зʼявилася ціла серія від Анджея Сапковського.